19 березня відбулася презентація роману «Мої діти війни. Рік надії» адвоката, кандидата юридичних наук, письменниці, Ірини Миколаївни Ковальчук, організована викладачами кафедри публічного управління, права та гуманітарних наук. 

Це не просто книга, а щоденник стійкості і протистояння жінки, матері, дружини, юристки, особистості, українки Ірини Ковальчук із Херсонщини про перший рік повномасштабної російсько-української війни, щира й болюча сповідь людини, яка пережила окупацію, вимушений виїзд та непростий шлях адаптації на новому місці.

Під час зустрічі авторка поділилася своїми спогадами про перші дні війни, коли життя поділилося на «до» і «після». Вона розповіла, як разом із родиною залишалася в окупації, як доводилося пристосовуватися до нової реальності, боротися зі страхом і невідомістю. Особливо емоційними були моменти розповіді про виїзд з окупації – рішення, яке потребувало не лише сміливості, а й віри в майбутнє.

Не менш важливим був її досвід життя у статусі тимчасово переміщеної особи. Письменниця поділилася труднощами, з якими стикнулася її родина: пошук житла, роботи, адаптація до нового середовища та прийняття болючої реальності втрати дому. Вона наголосила на важливості підтримки один одного та силі спільноти, яка допомагає долати виклики.

Зустріч пройшла у теплій, щирій атмосфері, наповненій роздумами про силу слова, пам’ять і незламність людського духу. Студенти мали можливість поставити запитання, обговорити значення документальної літератури та знайти відгук у власних переживаннях.

Ця подія стала не лише нагодою познайомитися з унікальним літературним твором, а й важливим нагадуванням про те, що кожна особиста історія має значення і заслуговує бути почутою. Книги про війну, написані очевидцями, – надійний спосіб зберегти пам’ять і переказати її наступним поколінням, які, віримо, знатимуть про страшні події лише з оповідей і письмових свідчень.

Автори: Бойко Л.М., Правоторова О.М. (19.03.2025)