З метою розвитку студентської спортивної науки у Херсонському державному аграрно-економічному університеті викладачі кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту традиційно провели чергове засідання студентського наукового круглого столу на тему «Спорт як драйвер розвитку архітектури тіла людини і сучасних спортивних споруд».

Основними напрямами роботи круглого столу стали дослідження взаємозв’язку між фізичним розвитком людини та архітектурою спортивних об’єктів, аналіз історичних і сучасних підходів до проєктування спортивних споруд, а також осмислення ролі спортивної інфраструктури у досягненні високих спортивних результатів.

 У своїх доповідях здобувачі вищої освіти висвітлили особливості архітектури античних стадіонів, палестр та арен, наголошуючи на тому, як архітектурний простір впливав на формування гармонійної тілесності атлетів. Значну зацікавленість викликало обговорення еволюції спортивних споруд — від античних арен до сучасних багатофункціональних комплексів. Під час дискусії здобувачі підкреслили закономірний розвиток суспільства, еволюцію технологій, матеріалів і конструктивних рішень у спортивній архітектурі.

 Незважаючи на складні умови воєнного часу в Україні, учасники круглого столу приділили значну увагу стану спортивної інфраструктури нашої держави. Окремо було розглянуто відомі українські спортивні об’єкти — НСК «Олімпійський», «Арена Львів», Палац спорту та інші споруди, що є прикладами національного архітектурного розвитку та спортивної ідентичності.

У своїй доповіді здобувачка Назарова Анастасія представила аналітичні матеріали щодо руйнувань спортивних об’єктів міста Херсона, перспектив їх реконструкції та сучасних підходів до відновлення спортивної інфраструктури. У ході обговорення було наголошено на символічній, соціальній та реабілітаційній ролі спортивних просторів у післявоєнний період. 

Також під час роботи наукового круглого столу здобувачі розглянули інноваційні приклади світової спортивної архітектури, зокрема: «Альянц Арена» (Мюнхен), «Сфера» (Лас-Вегас), «Айконік Стедіум» (Токіо), «Пташине гніздо» (Пекін). Було відзначено використання екологічних матеріалів, адаптивних конструкцій і цифрових технологій у проєктуванні сучасних спортивних об’єктів.

Серед ключових тенденцій розвитку спортивної архітектури майбутнього учасники визначили енергоефективність і «зелену» архітектуру, модульність і трансформацію трибун, інтеграцію цифрових систем управління, орієнтацію на мультифункціональність та інклюзивність, а також врахування біомеханіки тіла людини й потреб спортсменів під час проєктування спортивних просторів.

Викладачі кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту, які модерували захід, відзначили високий рівень підготовки здобувачів, актуальність представлених матеріалів і якість презентацій. Захід став ефективною платформою для наукового обміну, розвитку критичного мислення та формування професійних компетентностей майбутніх фахівців у сфері фізичної культури і спорту.

Автори: викладачі кафедри ТМФКС.