Щороку цього дня Україна вшановує військовослужбовців, які брали участь у міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки, а також пам’ять тих, хто віддав життя, виконуючи миротворчу місію.

Історія української миротворчості розпочалася 15 липня 1992 року, коли перші літаки з військовими Збройних Сил України вирушили до Боснії на прохання Генерального секретаря ООН. Відтоді понад 40 тисяч українських військовослужбовців служили у гарячих точках світу - на Балканах, в Африці, Іраку, Косово, Грузії, Афганістані та інших країнах. Наші сапери, пілоти, вертолітники та батальйони здобули високу репутацію професіоналів: вони патрулювали зони розмежування, супроводжували гуманітарні конвої, проводили розмінування, евакуацію мирного населення, доставку допомоги. Миротворчість завжди має високу ціну. Десятки українських військових загинули під час виконання завдань у Югославії, Африці, Іраку. Їхні імена занесені до Книги пам’яті, а їхня мужність - приклад для наступних поколінь.

У 2014 році, коли Росія розпочала агресію проти України, багато колишніх миротворців стали до лав захисників Батьківщини. Вони вже знали, що таке війна, і принесли свій досвід на рідну землю. Сьогодні, у час повномасштабної війни, миротворча спадщина набуває нового значення: Україна бореться не лише за власну свободу, а й за принципи міжнародного права, які відстоювала у світі.

Сьогодні день вдячності тим, хто носить блакитні каски і український прапор на чужині. День пам’яті тих, хто не повернувся додому.

Слава українським миротворцям!

Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ