15–16 жовтня 2026 року на базі Миколаївського національного аграрного університету відбулася IX Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток аграрної галузі та впровадження наукових досліджень у виробництво», яка об’єднала науковців, освітян і фахівців аграрної галузі для обговорення сучасних викликів та перспектив сталого розвитку сільськогосподарського виробництва.

Херсонський державний аграрно-економічний університет представив результати комплексних наукових досліджень за темою «Водне банкрутство та аридизація клімату як системні загрози сталому розвитку аграрного виробництва півдня України».

Авторами дослідження є Віталій Пічура, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка, та Лариса Потравка, доктор економічних наук, професор кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка.

Дослідження проводилися за підтримки Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS), University of Alberta, через Ihor Roman Bukowsky Sustainable Development Endowment Fund, а також програми Documenting Ukraine Інституту гуманітарних наук (Institute for Human Sciences, IWM, Vienna).

У центрі наукової доповіді — проблема формування системної водної кризи в умовах глобальних кліматичних змін, посилення аридизації та масштабної трансформації водогосподарських систем півдня України внаслідок воєнних дій.

Особливу увагу було приділено поняттю «водне банкрутство», яке характеризує тривале виснаження водних ресурсів, порушення природного водного балансу та зниження здатності водних систем до самовідновлення. Науковці наголосили, що сучасна водна криза виходить далеко за межі традиційного дефіциту води та становить комплексну загрозу екологічній, продовольчій і соціально-економічній безпеці.

У доповіді представлено результати аналізу глобальних і європейських тенденцій аридизації клімату. Зокрема, розглянуто наукові оцінки поширення статистично значущих тенденцій до посилення посушливості на значній частині досліджуваної території Європи протягом 1950–2024 років. Підкреслено особливу вразливість півдня України, де підвищення температури повітря, зростання атмосферного попиту на вологу та нерівномірність опадів формують несприятливі умови для сільськогосподарського виробництва.

Окремим напрямом дослідження стала оцінка екологічних та агровиробничих наслідків руйнування Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Втрата водорегулювальної функції Каховського водосховища та порушення роботи зрошувальної інфраструктури суттєво посилили вразливість агроландшафтів до кліматичних посух і спричинили масштабні зміни умов водозабезпечення сільськогосподарських територій.

Науковці представили результати супутникового моніторингу динаміки ґрунтової вологи, температури земної поверхні та функціонального стану рослинності. Аналіз індексу ґрунтової вологи за 2022–2025 роки продемонстрував посилення водного дефіциту та поширення осередків сильної й екстремальної посухи на досліджуваній території.

Важливим науковим результатом став аналіз взаємозв’язків між водним, тепловим і біофізичним станом агроландшафтів за супутниковими індикаторами. Встановлено статистично значущі кореляційні зв’язки між зниженням вологозабезпеченості ґрунтів, підвищенням температури земної поверхні та погіршенням фотосинтетичної активності рослинності.

Отримані результати дозволили охарактеризувати постірригаційну аридизацію як комплексний процес трансформації агроландшафтів після втрати штучного регулювання водного режиму, що розвивається на тлі кліматичних змін та антропогенних впливів.

Під час виступу також розглянуто динаміку продуктивності основних сільськогосподарських культур Херсонщини та ризики довгострокового зниження агровиробничого потенціалу території. Наголошено, що скорочення врожайності зумовлене сукупним впливом воєнних дій, порушення агротехнологічних процесів, втрати зрошення та несприятливих кліматичних умов.

Одним із ключових практичних результатів дослідження стало обґрунтування необхідності просторово диференційованого відновлення агроландшафтів півдня України. Застосування геоінформаційних технологій, супутникового моніторингу та інтегрального оцінювання аридизації дозволяє визначати територіальні відмінності екологічного стану агроландшафтів і формувати науково обґрунтовані підходи до їх адаптивного відновлення.

Серед пріоритетних напрямів запропоновано впровадження регенеративного землеробства, ґрунтозахисних технологій, водозберігальних систем зрошення, відновлення захисних лісосмуг і природної рослинності, розвиток геоінформаційного моніторингу та адаптивного управління земельними ресурсами. Особливу роль відведено залученню місцевих громад і підтримці агровиробників у процесі повоєнного відновлення аграрного сектору.

Підсумовуючи результати, дослідники наголосили, що стратегічною метою повоєнного відновлення півдня України має стати відбудова втраченої водогосподарської інфраструктури та формування нової моделі аграрного виробництва — кліматично адаптивної, водозберігальної, ґрунтозахисної та екологічно стійкої.

Представлені результати комплексних міждисциплінарних досліджень вирізняються актуальністю, інтеграцією сучасних методів супутникового моніторингу та просторового аналізу, а також практичною спрямованістю на вирішення проблем повоєнного відновлення півдня України. Вони демонструють науковий потенціал Херсонського державного аграрно-економічного університету у сфері водної безпеки, адаптації до кліматичних змін та екологічно обґрунтованого управління агроландшафтами.

«Від водного банкрутства до водної стійкості» — саме такий стратегічний перехід має стати основою забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва півдня України.

Автор: Олександра БІЛОШКУРЕНКО, асистент кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка

16 жовтня 2026 року