Вишиванка, як символ нескореності: діалог з Оленою Маляренко
14 травня 2025 року в Херсонському державному аграрно-економічному університеті відбулася тепла й натхненна творча зустріч, присвячена Всеукраїнському святу – Дню вишиванки. Захід ініціювали завідувачка відділу Наукової бібліотеки ХДАЕУ Оксана Токовило та доцентка кафедри соціальних та поведінкових наук Інна Варнавська.
Учасниками події стали здобувачі вищої освіти спеціальностей 053 Психологія, 073 Менеджмент, 075 Маркетинг, які долучилися до обговорення важливості національних традицій, символіки вишиванки та її ролі в утвердженні української ідентичності, особливо в умовах сьогодення.
Під час заходу відбулася змістовна розмова з мисткинею, дослідницею народної вишивки Оленою Маляренко, яка поділилася унікальними фактами про історичні особливості українського орнаменту, його регіональну специфіку та сакральне значення символів.
Вишиванням Олена Маляренко займалася ще до війни. Цього хисту її навчила бабуся. Вона вишивала одяг та жіночі аксесуари візерунками, які придумувала сама. Будучи в окупації, майстриня продовжила творити розкішну красу.
Спочатку почала прикрашати футболки жовто-блакитними серцями вишитими закарпатським крученим, кучерявим швом та колодочками. Ці символічні речі стали популярними в окупованому місті, і футболки з «українськими серцями» залюбки вдягали херсонці.
Пізніше Олена, крім футболок, почала вишивати сумки (які шила Світлана Мацюта) за малюнками Марії Приймаченко. Як зазначила Олена Маляренко - «Коли я виклала фото робіт в інтернет, в окупованому Херсоні виявився страшний попит на наше українське – це був наш спротив».
Коли в соцмережі з’явилися фотографії вишитих робіт, майстриня отримала, окрім вподобайок, ще й купу замовлень з різних міст України. Усе, що вишивала в окупації, довго чекало на своїх замовниць. Після звільнення Херсона майстриня змогла розіслати вишиті роботи, за що й отримала гарні відгуки та фотозвіти.
Вишивальниця багато часу приділяє своїй творчості. Нині її роботи ширяться не тільки по Україні, а й навіть по світові.
Здобувачі активно ставили запитання, ділилися власними родинними історіями, пов’язаними з вишиванками, а також презентували елементи українського національного одягу зі своїх колекцій. Атмосфера заходу була наповнена патріотизмом, гордістю за культурну спадщину й щирим прагненням зберігати українські традиції.
Свято вишиванки вкотре об’єднало нас навколо спільних цінностей, нагадало про силу національного коду та надихнуло на збереження культурної спадщини, що єднає покоління.
Автор: Наукова бібліотека ХДАЕУ