Шановні студенти!

Сьогодні хочу поговорити про складні емоції, які можуть виникати у кожного з нас в умовах війни. Одна з таких емоцій – це сором за радість.

Війна – це час болю, втрат і невизначеності. Здавалося б, у такі моменти не може бути місця для радості. Проте, життя продовжується, і навіть серед темряви знаходяться проблиски світла: зустріч з близькими, невелика особиста перемога, гарна новина від рідних, допомога іншим. І ось тут може виникнути дивне, і часом дуже болісне почуття – сором за те, що ми відчуваємо радість.

Чому виникає сором за радість?

• Емпатія та співчуття: ми глибоко переживаємо біль інших, тих, хто втратив домівки, близьких, хто знаходиться в небезпеці. Радість на цьому тлі може здаватися зрадою їхніх страждань, проявом байдужості.
• Відчуття несправедливості: "Як я можу радіти, коли навколо стільки горя?" - це природне запитання, що виникає в умовах глобальної трагедії. Радість може здаватися недоречною, навіть аморальною.
• Страх осуду: ми можемо боятися, що інші не зрозуміють нашої радості, звинуватять у легковажності або безсердечності.
• Внутрішній конфлікт: у нас може виникати дисонанс між особистими позитивними емоціями та загальним трагічним контекстом.

Чому важливо приймати свою радість?

Попри всю складність ситуації, здатність відчувати радість є важливою для нашого психологічного виживання та стійкості

• Ресурс для подолання: позитивні емоції дають нам енергію, надію та мотивацію продовжувати боротися, допомагати іншим і вірити в краще майбутнє. Це своєрідне "паливо" для нашої психіки.
• Збереження людяності: навіть у найскладніші часи важливо зберігати здатність відчувати весь спектр емоцій, включаючи радість. Це нагадує нам про те, що життя триває, і що добро все ще існує.
• Підтримка близьких: наша радість, навіть невелика, може надихати та підтримувати наших рідних та друзів. Поділившись позитивними моментами, ми створюємо острівці надії у вирі тривоги.
• Запобігання емоційному вигоранню: постійне перебування у стані тривоги та горя виснажує. Дозволяючи собі відчувати радість, ми даємо своїй психіці можливість відновитися.

Як прийняти свої емоції?

• Дозвольте собі відчувати: не засуджуйте себе за радість. Визнайте, що це природна людська емоція, яка може співіснувати з болем і співчуттям.
• Розділіть свої емоції: розумійте, що ваша радість не применшує чужого горя. Ви можете одночасно співчувати тим, хто страждає, і радіти своїм особистим моментам.
• Знайдіть свій спосіб вираження: діліться своєю радістю з близькими, записуйте позитивні моменти, займайтеся творчістю. Це допоможе вам усвідомити та прийняти свої емоції.
• Робіть те, що приносить вам радість (у межах розумного): це можуть бути прості речі: чашка улюбленого напою, прослуховування музики, спілкування з друзями, допомога іншим.
• Пам'ятайте про важливість самопіклування: у складні часи особливо важливо дбати про своє фізичне та емоційне благополуччя. Дозвольте собі моменти відпочинку та радості як частину цього піклування.
• Звертайтеся за підтримкою: якщо почуття сорому за радість стає нестерпним і заважає вам жити, не соромтеся звернутися за допомогою до психолога або психотерапевта.

Пам'ятайте, що ви не самотні у своїх переживаннях. Багато хто з нас відчуває подібні емоції. Дозвольте собі бути людиною – зі всім спектром почуттів, включаючи радість. Прийняття цих емоцій не є проявом байдужості, а навпаки, є важливим кроком на шляху до нашої власної стійкості та здатності підтримувати інших.

Бережіть себе та своїх близьких.

Віримо в нашу перемогу та світле майбутнє!