Херсонщина – мужній аграрний край, який намагається вижити в умовах активних бойових дій та кліматичних аномалій. Загрозливими є заморозки за відсутності снігового покриву, а нерівномірний розподіл сезонних опадів знижує їх продуктивність, що спричиняє дефіцит ґрунтової вологи у визначальні фенологічні фази рослин сільськогосподарських культур. Спроби аграрії «ловити вологу» під час посіву стають малоефективними, що примушує здійснювати повторні посіви, знов очікуючи сприятливих кліматичних умов. Життя землеробів перетворилося на суцільне очікування сприятливого року, але, на жаль, в останні роки підвищення температури в літній період перевищує 2°С, сума опадів зменшилася на 40%, нагрів поверхні ґрунту збільшився у 1,5 рази, випаровування посилилося, зволоження повітря має катастрофічно низький рівень, що унеможливлює сподівання на щедрій врожай і прибутки. Стан невизначеності по причині зміни кліматичних умов виступає найбільш руйнівним і загрозливим фактором для усіх галузей сільського господарства Херсонської області. За такої ситуації лише зрошення зможе врятувати аграрну галузь Херсонщини. На сьогодні зрошення частково відновлено на незначних територіях Миколаївській і Херсонській областей за рахунок функціонування Інгулецької зрошувальної системи, для якої джерелом води являється річка Інгулець. В результаті проведених досліджень встановлено перевищення рівня мінералізації зрошувальної води. На кінець травня значення мінералізації води становило 1,60-1,70 г/дм³, а гранично допустима концентрація (ГДК) має становити 1,0 г/дм³. Важливо зауважити, що вміст солей натрію становить 580-600мг/дм³, що у 2,9-3,0 рази перевищує гранично допустимий рівень концентрації. Таким чином, збільшення площ зрошення за умов використання води такої якості спровокує збільшення площ засолення ґрунтів. Тому, використання вод такої якості потребує додаткової підготовки (знесолення). Зауважимо, що ефективність зрошення водами річки Дніпро обумовлювалася низьким рівнем її мінералізації – 0,3-0,4 г/дм³, що у 2-3 рази нижче гранично допустимих концентрацій. Вміст натрію варіював від 8,1 до 12,2 мг/дм³, що становило 0,04-0,06 ГДК. Тому, зрошення водами такої якості сприяє вилуговуванню (вимивання, розсолення) засолених ґрунтів, що підвищує родючість ґрунтів та біокліматичний потенціал урожайності сільськогосподарських культур. Розробка проєктів повоєнного відновлення сільського господарства Херсонської області має ґрунтуватися на розбудові зрошення лише якісними водними ресурсами, насамперед, для запобігання системної екологічної кризи Південного регіону України.

Наукові дослідження проводять професори Віталій Пічура і Лариса Потравка (ХДАЕУ - Херсонський державний аграрно-економічний університет) за підтримки партерів Канади – Canadian Institute of Ukrainian Studies (Director of CIUS – Natalia Khanenko-Friesen) of the University of Alberta from the Ihor Roman Bukowsky Sustainable Development Endowment Fund. Grant “The impact of war and climate change on sustainable development of the irrigated areas in Ukraine”.

Автори – професори Віталій ПІЧУРА і Лариса ПОТРАВКА, кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка