Освітні програми E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища» Херсонський державний аграрно-економічний університет забезпечують набуття здобувачами вищої освіти професійних навичок і компетентностей, спрямованих на досягнення Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року, проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 року № 70/1. Зміст освітніх компонентів, практична підготовка, науково-дослідна діяльність і позааудиторна робота орієнтовані на здатність до раціонального використання природних ресурсів, збереження екосистем, адаптацію до змін клімату та забезпечення екологічної безпеки.

2 лютого, з нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь, на кафедрі екології та сталого розвитку імені професора Ю. В. Пилипенка ХДАЕУ відбулося чергове заняття наукового гуртка «Ecolife» для здобувачів спеціальностей E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища». Всесвітній день водно-болотних угідь є важливою екологічною датою, що бере початок з 1971 року, коли було підписано Рамсарська конвенція, спрямовану на збереження та раціональне використання заболочених територій. Щороку 2 лютого ця дата привертає увагу світової спільноти до ролі водно-болотних угідь у підтриманні екологічної рівноваги, збереженні біорізноманіття та забезпеченні сталого розвитку.

Під час заняття керівник наукового гуртка, доцент Вікторія Алмашова, наголосила, що водно-болотні угіддя належать до найпродуктивніших екосистем планети. Болота, торфовища, заплави річок, озера та лимани виконують ключові екосистемні функції: є середовищем існування майже 40 % видів рослин і тварин, сприяють поповненню запасів прісної води, знижують ризики повеней і посух, а також відіграють важливу роль у регулюванні клімату. Торфовища, зокрема, акумулюють удвічі більше вуглецю, ніж усі ліси світу, що робить їх критично важливими у протидії зміні клімату.

Окрему увагу було приділено тому, що водно-болотні угіддя є не лише природними, а й культурними ландшафтами, тісно пов’язаними з традиційними знаннями корінних народів і місцевих громад. Саме ці знання протягом століть забезпечували раціональне використання природних ресурсів і сьогодні розглядаються як важливий елемент сталого управління екосистемами.

У межах обговорення здобувачі спеціальностей E2 (101) та G2 (183) проаналізували сучасні екологічні виклики, пов’язані з деградацією водно-болотних угідь. За даними міжнародних досліджень, починаючи з XVIII століття світ втратив майже 90 % таких екосистем, що зумовлює необхідність посилення природоохоронних заходів і формування фахових рішень на основі наукового підходу.

Зміст заняття був безпосередньо пов’язаний із формуванням програмних результатів навчання освітніх програм «Екологія» та «Технології захисту навколишнього середовища», зокрема здатності:

• оцінювати стан екосистем і рівень антропогенного впливу;
• здійснювати екологічний моніторинг водних об’єктів;
• обґрунтовувати та впроваджувати природоохоронні заходи;
• застосовувати принципи сталого розвитку та екосистемного підходу у професійній діяльності.

Акцентовано, що збереження водно-болотних угідь є одним із пріоритетів державної екологічної політики України, що закріплено Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722. В документі акцентовано на важливості збереження біорізноманіття, водних ресурсів, біокліматичної стійкості територій для забезпечення сталого розвитку.

Діяльність наукового гуртка «Ecolife» є важливою складовою реалізації освітніх програм E2 (101) «Екологія» та G2 (183) «Технології захисту навколишнього середовища», поєднуючи навчання, наукові дослідження та практикоорієнтовану підготовку, що  формує у здобувачів бачення ролі фахівця у досягненні Цілей сталого розвитку.

Автори: Віталій ПІЧУРА і Вікторія АЛМАШОВА, кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка