Підготовка фахівців з екології до викликів повоєнного відновлення: досвід викладання дисципліни «Моніторинг навколишнього середовища»
У межах реалізації освітніх програм за спеціальностями Е2 (101) «Екологія» та 183 (G2) «Технології захисту навколишнього середовища» було проведено тематичну лекцію з дисципліни «Моніторинг навколишнього середовища», присвячену особливостям повоєнного відновлення лісових ресурсів Херсонської області.

Зміст лекції був спрямований на формування у здобувачів освіти цілісного розуміння наслідків воєнних дій для природних екосистем, а також ролі екологічного моніторингу в процесах оцінки екологічних втрат і заподіяної шкоди з метою подальшого планування відновлювальних заходів та прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

У лекційному матеріалі було використано наукові результати Дениса БРЕУСА — кандидата сільськогосподарських наук, доцента, гаранта спеціальності Е2 (101) «Екологія», опубліковані у наукових виданнях, що індексуються у наукометричній базі Scopus. Представлені дослідження демонструють ефективність застосування сучасних наукових методів для виявлення та аналізу практичних екологічних проблем на прикладі лісових комплексів окупованої території Херсонської області (Breus, D., Nikonchuk, N., Pismennyi, O. Influence of War on the Forest Plantations of the Left Bank Kherson Region. European Journal of Forest Engineering. 2024, 10(2), 123–132).
Особливу увагу лектор приділив аналізу змін структурно-функціонального стану лісових насаджень у зоні бойових дій, зокрема впливу пожеж, механічних ушкоджень, мінування та порушення ґрунтового покриву на стійкість лісових екосистем, а також процесам трансформації біорізноманіття й деградації лісових фітоценозів.

Окремо було наголошено на актуальності застосування методів екологічного моніторингу в умовах обмеженого доступу до територій, зокрема:
- використання даних дистанційного зондування Землі;
- аналіз супутникових знімків для оцінки динаміки лісового покриву;
- застосування ГІС-технологій для картування зон пошкоджень;
- поєднання польових і дистанційних методів спостережень.
Загострення екологічних проблем уже сьогодні окреслює коло викликів, з якими стикатимуться майбутні випускники у професійній діяльності. У зв’язку з цим розвиток освітніх програм передбачає активне впровадження наукових підходів до розв’язання практичних завдань, що сприяє швидкій адаптації фахівців та формуванню прикладних професійних компетентностей. Практична складова дисципліни «Моніторинг навколишнього середовища» зосереджена на набутті здобувачами навичок роботи з сучасними інструментами екологічного аналізу, що є визначальним для фахівців у сфері екології та технологій захисту довкілля.
Окремий блок лекції було присвячено основним етапам відновлення деокупованих територій Херсонської області, зокрема:
- проведенню екологічної оцінки стану пошкоджених лісових масивів;
- визначенню пріоритетів рекультивації та лісовідновлення;
- інтеграції принципів сталого розвитку й екосистемного підходу у відновлювальні процеси.
Таким чином, поєднання сучасних наукових результатів і практикоорієнтованих підходів у межах лекційних занять засвідчує відповідність освітнього процесу актуальним викликам повоєнного відновлення України.
Автори: Віталій ПІЧУРА і Денис БРЕУС, кафедра екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка (11.02.2026 р.)







