20 березня 2026 року, у контексті глобальних екологічних ініціатив у день відзначення Всесвітнього дня Землі та напередодні Всесвітнього дня води, науковці Херсонського державного аграрно-економічного університету представили результати стратегічно важливого дослідження на Міжнародному форумі «ІНТЕГРАЦІЯ ОСВІТИ, НАУКИ ТА ВИРОБНИЦТВА», який відбувся на базі Миколаївського національного аграрного університету.

Форум об’єднав провідних науковців, представників органів влади та агробізнесу, ставши ключовою платформою для обговорення викликів відновлення аграрного сектору та екосистем Півдня України.

З доповіддю виступили професори кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка ХДАЕУ Віталій Пічура та Лариса Потравка із темою: «Від іригації до аридизації: наслідки осушення Каховського водосховища».

Представлене дослідження стало одним із центральних наукових акцентів форуму, оскільки вперше на системному рівні було розкрито механізми трансформації агроландшафтів після втрати іригаційної водогосподарської системи.

Науковці доводять, що осушення Каховського водосховища спричинило системний режимний зсув у функціонуванні агроландшафтів зони зрошення – від антропогенно керованої гідрологічної системи до кліматично детермінованого аридного стану.

До руйнування іригаційної інфраструктури саме іригація виступала ключовим фактором екологічної стабільності, забезпечуючи:

-     водний баланс і підтримання ґрунтової вологи;

-     буферність системи щодо кліматичних коливань;

-     біокліматичну стійкість агровиробництва;

-     стабільність природних екосистем.

Втрата водорегуляції призвела до запуску каскаду деградаційних процесів, що одночасно охопили гідрологічну, теплову, біопродуктивну та ґрунтову підсистеми.

Унаслідок цього водозалежні території Півдня України втратили:

-     буферну здатність згладжувати кліматичні екстремуми;

-     біокліматичну стійкість до теплових навантажень;

-     енергетичну збалансованість поверхні через зниження випаровування.

Сформувався новий тип функціонування системи – кліматично некерований аридний режим, для якого характерні синхронні процеси виснаження ґрунтової вологи, термічної ампліфікації та деградації рослинного покриву.

Фактично відбулося руйнування самої основи функціонування агроландшафтів: регіон переходить у нову реальність, де водний баланс, теплове навантаження та стан рослинності визначаються кліматом без компенсуючої ролі іригації.

«Ми спостерігаємо не просто деградацію зрошуваних земель, а втрату системної буферності – агроландшафти більше не здатні компенсувати кліматичні екстремуми».

«Руйнування іригаційної інфраструктури призвело до каскадного ефекту: водний дефіцит трансформується у теплове перевантаження та втрати біопродуктивності».

«Це приклад системного режимного зсуву, коли територія переходить у новий стан функціонування –ризикований і некерований».

Особливого змісту представленню результатів додає його символічний контекст – Всесвітній день Землі та Всесвітній день води. Це підкреслює, що локальні зміни, спричинені осушенням Каховського водосховища, мають глобальне значення як приклад втрати стійкості великих природно-антропогенних систем.

Осушення Каховського водосховища спричинило фактичне руйнування агровиробництва на значних площах і запустило процеси глибокої деградації аграрної економіки регіону.

За відсутності відновлення водогосподарської інфраструктури та в умовах посилення кліматичних змін прогнозується подальша інтенсифікація процесів аридизації територій Півдня України.

Наукові результати отримані в межах міжнародної співпраці за підтримки провідних інституцій:

-    Canadian Institute of Ukrainian Studies (University of Alberta, Канада) – у рамках програми Ihor Roman Bukowsky Sustainable Development Endowment Fund;

-    Institute for Human Sciences (IWM, Відень, Австрія) – у межах програми «Documenting Ukraine».

Доповідь викликала жваву дискусію серед учасників форуму – представників науки, державного сектору та агробізнесу, що засвідчило її високу актуальність і практичну значущість для післявоєнного відновлення Півдня України.

Участь у Міжнародному форумі стала важливим кроком у зміцненні позицій ХДАЕУ як наукового центру, що формує сучасні підходи до управління водними ресурсами, відновлення екосистем та адаптації агроландшафтів до кліматичних змін.

Отримані науковцями ХДАЕУ результати є унікальними та вперше на системному рівні доводять масштаб негативних наслідків осушення Каховського водосховища і втрати іригаційної інфраструктури, що означає незворотний перехід регіону до нової, складної екологічної реальності – і саме зараз визначається, якою вона стане…

Автори: Пічура Віталій і Лариса Потравка, професори кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, ХДАЕУ

(23.03.2026р.)