26 квітня 2026 року минає 40 років від аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

На кафедрі будівництва, архітектури та дизайну відбулася кураторська година. Захід провела куратор групи 192-3-Д Ганна Григорчук.

На кураторській годині висвітлено події ночі 26 квітня 1986 року, коли на 4-му енергоблоці ЧАЕС стався вибух. Унаслідок аварії радіоактивні речовини потрапили в атмосферу та спричинили забруднення територій України, сусідніх держав і частини Європи.

Під час заняття говорили про ліквідаторів наслідків аварії: пожежників, військових, інженерів і шахтарів, які працювали в умовах високого радіаційного випромінювання.

До робіт із ліквідації було залучено близько 600 тисяч осіб. Протягом перших днів після аварії здійснювалося гасіння пожеж, локалізація викидів та евакуація населення. 27 квітня 1986 року евакуйовано мешканців Прип’яті, а загалом із зони відчуження переселено понад 100 тисяч осіб.

Під час ліквідації наслідків аварії проводився комплекс робіт. У перші дні у реактор  з гвинтокрилів скидали пісок, свинець і бор для зменшення викидів та гасіння пожежі. А  надалі проводили дезактивацію територій, знімали забруднений ґрунт і захоронювали відходи.

Для запобігання підйому радіоактивного пилу в повітря, проводили знепилення шляхом обробки територій водою і хімічними розчинами.

Для захисту водних ресурсів у травні 1986 року збудовано дамбу на річці Прип’ять. Під реактором прокладено тунель довжиною близько 136 м для недопущення проплавленню ядерного палива в ґрунт і потраплянню радіоактивних речовин у підземні води.

У 1986 році над зруйнованим реактором  було збудовано об’єкт «Укриття». Застосовано унікальні інженерні рішення: частина конструкцій спирається на вцілілі опори енергоблока. Одним з основних елементів перекриття стала балка «Мамонт» довжиною близько 70 м і масою 147 т. Вона виконує функцію основної опорної конструкції над центральною частиною пошкодженого реактора. Для огородження використано піонерні та ступінчасті стіни, змонтовані дистанційно в умовах високого радіаційного фону, що обмежило точність і контроль з’єднань. Піонерні стіни виконували функцію швидкомонтованих захисних бар’єрів. Ступінчаста стіна формувалася з урахуванням нерівномірних руйнувань будівлі та забезпечувала поетапне перекриття відкритих ділянок.

Будівництво тривало з червня до листопада 1986 року. Конструкції об’єкта «Укриття»  розраховано приблизно на 30 років експлуатації.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи, ліквідаторів та всіх, хто постраждав від наслідків аварії.

Новий безпечний конфайнмент збудуваний у 2010-2016 роках. Це аркова металева конструкція висотою 108 м, довжиною 162 м і шириною 257 м, яка накриває об’єкт «Укриття» та ізолює зруйнований реактор від довкілля.

Розрахунковий термін експлуатації Нового безпечного конфайнменту становить близько 100 років.

Чорнобильська катастрофа залишається одним із наймасштабніших техногенних випробувань людства.